Значить, розказую все, що відбувалося сьогодні у Вінниці.
З самого
ранку з нашого університету близько 1000 студентів пішли з пар офіційно
на євромайдан. Я там не була, але Куітка каже, що було справді
організовано і якось по-справжньому. Далі почалося щось незрозуміло що.
Усі розпорошилися. На Парижі якісь люди, які взяли на себе повноваження
говорити почали переливати з пустого в порожнє, потім ще біля Міської
Ради знову з пустого в порожнє. Студентам так і не дали фактично
повноцінно висловитися. Викрикували стандартні лозунги, співали гімн.
Мене вбивали фрази "Хто не скаче, той москаль" чи "Смерть ворогам". Під
час промов я дивилася на обличчя людей: одні дивилися на небо, інші
розглядали руки. Ніхто нічого не слухав. Склалося враження, що люди
прийшли, щоб просто не сидіти на парах. Мене ще вбивало таке: "Дєвочки,
давайте сфоткаємось!"
Ще вбило
те, що наче хотіли зробити страйк. Щоб ніхто не йшов на навчання, на
роботу. В результаті магазини працювали, транспорт також. Скажіть, це
нормально?
Потім ми
пішли погрітися, а коли прийшли, нікого вже не було. На площі якісь
школярі танцювали під Тік. Ходили поодинокі групки і викрикували пусті
репліки.
Немає нормальних лідерів - немає нормального страйку. Нагадало це все гнилий карнавал, імітація євромайдану.
Ми подивилися на те все і пішли додому.
Оце сижу зараз на тому ж дивані, хочу щось для себе зрозуміти.
Нона дивиться новини.
Я слухаю.
У Києві жорсткіше, але...
Та що в цій країні робиться?
Люди, ви що не шарите, що це не те все!
Ееее, вами ж маніпулюють. Ви стадо баранів. Стадо! Розумієте? Стадооо!
Не те це все. От не те.
А що те, я навіть сама не знаю.
Але якось внутрішньо відчуваю, що нам багато чого просто не розказують.
Шкода і соромно, що все так.
Немає коментарів:
Дописати коментар