суботу, 23 червня 2012 р.

День Малюка, запахи і всього потрошки

18. 06. 12


Кілька днів підряд мене зненацька атакують запахи, то запах диму, то запах льодяної цукерки з дитинства, то запах фрукта. І це все відбувається якось ефемерно і непередбачувано... Дивно.

*****

В пустыне чахлой и скупой,
На почве, зноем раскаленной,
Анчар, как грозный часовой,
Стоит — один во всей вселенной.
Природа жаждущих степей
Его в день гнева породила,
И зелень мертвую ветвей
И корни ядом напоила.
Яд каплет сквозь его кору,
К полудню растопясь от зною,
И застывает ввечеру
Густой прозрачною смолою.
К нему и птица не летит,
И тигр нейдет: лишь вихорь черный
На древо смерти набежит —
И мчится прочь, уже тлетворный.
И если туча оросит,
Блуждая, лист его дремучий,
С его ветвей, уж ядовит,
Стекает дождь в песок горючий.
Но человека человек
Послал к анчару властным взглядом,
И тот послушно в путь потек
И к утру возвратился с ядом.
Принес он смертную смолу
Да ветвь с увядшими листами,
И пот по бледному челу
Струился хладными ручьями;
Принес — и ослабел и лег
Под сводом шалаша на лыки,
И умер бедный раб у ног
Непобедимого владыки.
А царь тем ядом напитал
Свои послушливые стрелы
И с ними гибель разослал
К соседям в чуждые пред
Деякі слова мають бути ненаписаними...
Це як припливи і відпливи.

*****
Говорила сьогодні моноложно-діаложним способом по "Скайпі" з Куіткою, яка сьогодні була "зоопарком". Людина, в якій бурлить молодість, життя і тяга до пригод. Людина, яка робить мою постійність трохи непостійною. Хочу побільше таких людей!

*****
А ТЕПЕР ГОЛОВНА ТЕМА ЦІЄЇ ЗАМІТКИ: СЬОГОДНІ У МАЛЮКА ФІЛОСОФІЇ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. Я, ЯК СПРАВЖНІЙ ТВОРЕЦЬ, ВИПИЛА НА САМОТИНІ ЗА ЗДОРОВЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛЮКА СТАКАН ПИВА, ПОБАЖАЛА СОБІ САМА ТВОРЧИХ УСПІХІВ І РІЗНИХ ПРИЄМНОСТЕЙ. ТОГО, КОЛИ ВАМ ЛІНЬКИ, МОЖЕТЕ НІЧОГО НЕ БАЖАТИ, А ПРОСТО ПОСМІХНУТИСЯ МАЛЮКУ. ВІН ЦЕ ЛЮБИТЬ. ВИ НЕ ДУМАЙТЕ, МАЛЮК ЧЕРЕЗ ЕКРАН ВСЕ ПОБАЧИТЬ, БО ВІН ЖЕ ФІЛОСОФІЯ, А ЦЕ ВАМ НЕ ХУХРИ-МУХРИ.

Три роки я оприлюднюю свою приватну ахінейку, три роки набридаю читачам різними думками, три роки нестримно в усьому шукаю ІСТИНУ, ДОБРО І ЩАСТЯ, але поки що знаходжу лише їх відголоски. Не знаю, скільки будуть ці пошуки тривати, може, все життя?!
Я рада, що у мене є ви всі. Без вас я б, мабуть, не писала. Це так гарно читати вас і знати, що ви читаєте мене. Блоксівці, які в курсі, хто така Олімпія, й інколи навіть читають Малюка, ви класні. Думаю, колись ми ще зустрінемося в реальності. Малюк цього хоче.
Дякую і перехожим читачам, якщо такі є.
Одним словом, у Малюка Філософії почався сенситивний період (три роки - це вже серйозно, як-не-як) тому начувайтеся! :)

Немає коментарів: