Життя цілувати

Кроки по давнознайомим і зовсім незнайомим дорогам-звивинам, настрої неба, вітер у волоссі і ейфоричн е очікування дива. Таке враження, що я на американських гірках - вершини і падіння. Чекаю, мрію, вірю, розчаровуюсь і знову чекаю, мрію, вірю. Свобода - коли ти в пістрявій темряві короткозоро усміхаєшся зіркам, яким в дитинстві давала імена. Смак літньої самотності терпкий і водночас солодкувато-примружений. Ейфорія, незрозуміла радість за те, що обов'язково має відбутися в майбутніх сторінках моєї книги чи хай навіть в наступних життях. Гущавий смак абрикосового соку нальотом розфарбовує усміхнену мрію. Щасливі очі, стомлені ноги, тиха приглушеність перфекціонізму. Коникослухання, тишотерапія, прокрастинація і голоси, які в унісон надумали мене згадати. Аааа! Радість! Спостерігання за життями, обдумування...Насолода вдихати чисте повітря ночей, що обплітають мої вікна. Обнімати ковдру і засинати в затишному космосі, хай неідеальному, але рідному. Фраза дня: ми бачимо в оточуючих тільки те, що всередині нас. Світ тісний, кожна зустріч - це необхідна партія, що далі визначає хід гри. Потрібна музика, книжка, потрібний аромат, порібна фраза, картина, потрібні люди самі шукають нас...і знаходять, і знайдуть, а якщо і не знайдуть нас, то когось іншого. Все одно хтось буде щасливим. Небу не важливо, яка його зірка палає яскравіше, головне, щоб палала. У нас все буде! Як не сьогодні, то колись. Буде, бо по-іншому не буває!.. Американські гірки, недоторкані запахи безлюдних доріг, незалежність. Намагання забути про колючі думи-задуми. І як результат... Я хочу цілувати тебе, життя! Думаю, Пиркало не образиться за мій маленький плагіат.