Вперше я дізналася про неї ще три роки тому. Це сталося на тестуванні з української мови. Саме там було вміщено для аналізу статтю О. Вергеліса про цю жінку. Так от, ще тоді, будучи притохмаченою вузькою шкільною програмою, я зацікавлено читала, забувши навіть про мандраж і брак часу. І тільки зараз нарешті, побачивши знайоме прізвище у аудіозаписах одного мого "новоспеченого друга", я повноцінно ознайомилася з її творчістю. За прослуховуванням пішло шукання ще більшої інфи про життя та творчість. Одним словом, цілий вечір я зачаровано слухала прекрасний голос американського херувима українського походження. Отож, хочу розповісти про надзвичайно талановиту аудіомісіонерку з українською душею, але американським громадянством, Квітку Цісик. Мало хто про неї знає, бо коли був пік її кар'єри, то радянська Україна була оглушена "воплями" тодішньої попси. А до всього того кому треба була якась там американка, що співає українські пісні, просякнуті волелюбною ідеєю? Це все було зайвим. Тому якщо і чулися її співи по радіо, а вони таки і чулися, то акценту на її особистості не робили. Вона чарувала, приворожувала, але залишалася легендою для українських слухачів. Ніби і не було її, існував лише голос, вишуканий, чистий, унікальний, бо вона володіла таки рідкісним сопрано.
Батьки Квітки, які були, до речі, музикантами, емігрували в Нью-Йорк ще до її народження. Дівчинка народилася вже в Америці, але приналежність до роду не стирають обставини. Живучи все життя за кордоном, вона мала українську душу, українську вроду, український голос!
Безглуздо переповідати її біографію, так як ви знайдете її на будь-якому ресурсі. Я хочу просто сказати, що це була унікальна жінка. Коли в Україні вже потроху забували мову і карлякали російськомовні хіти, вона гордо виспівувала соловейком. На Батьківщині Квітка була лише раз з матір'ю ще до здобуття нею назалежності. Її заповітною мрією було дати концерт уже в незалежній Україні, але це так і не збулося через короткочасну смерть співачки. Хвороба також завадила випустити Квітці Цісик третій альбом з українськими колисковими. Перші кроки для реалізації свого бажання вона робить в Америці, створюючи "сімейні альбоми", ніби і не для продажу. Технічними характеристиками альбомів займалися композитор-аранжувальник Джек Кортнер (колишній чоловік) й інженер звукозапису Ед Ракович (уже другий чоловік, якому Квітка народила сина), над вимовою співачки працювала її матір, а партії на піаніно виконувала сестра Марія. "У результаті народжується щось ніким не очікуване". Два альбоми - "Квітка" та "Два кольори" - вмістили у собі весь український колорит, пікантно орнаментований іноземним акцентом, що ледь-ледь можна почути. Як говорила сама співачка, "ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу".
Сьогодні я слухала і ніби в раю побувала. У неї чудовий голос. Послухайте, наприклад, ось на цьому ресурсі і, якщо ви справді поціновувач мистецтва, чистого, цнотливого і справжнього, то не пошкодуєте втраченого часу. Та його і втраченим не можна назвати, скоріше часом, що виправданий естетичною насолодою. Для мене в Квітчиній імпровізації старі пісні набули нового значення!
Ця жінка, що була голосом американських реклам, яка отримала "Оскар" за кращу пісню, яка стала номінанткою на премію "Греммі" за ці таки українські альбоми, "як і раніше, існує не "всупереч", а просто окремо." Але зараз, слава Богу, про неї таки згадали на Україні, ну хоч на третій Великдень і то вже добре! Назвали навіть її іменем вулицю, зняли передачу, проводять пам'ятні вечори. І на материку за океаном Цісик також не забувають. Справжній талант безсмертний! Отож, шановні, слухаймо Квітку і будьмо справжніми українцями! Я хочу, щоб ми нарешті второпали, що наша нація таки найкраща. У нас все, починаючи від землі, закінчуючи небом, найкраще! І ви, і я, про це, на жаль, забуваємо або просто не хочемо бачити! Відкиньмо короткозорість стереотипів, адже ми варті кращого майбутнього!
Немає коментарів:
Дописати коментар