Цей легендарний український гетьман хотів свободи й незалежності своїй країні, а сталося так, що люди проклинали його. Він будував храми, а в них проголошували йому анафему. Можливо, його доля не склалася так трагічно, але усе вирішило нещасливе кохання. Відомо, що Іван Мазепа був закоханий до безтями у Мотрю Кочубеївну, доньку генерального судді В.Кочубея. Жінка Кочубея була незадоволена стосунками її молодої доньки і гетьмана, що приходився Мотрі хрещеним батьком , тому намовила свого чоловіка, який разом з полковником Іваном Іскрою послали донос на Мазепу до Москви. Це і стало причиною кривавого зруйнування Петром І Чортомлинської Січі, Батурина, а в подальшому і усього козацтва.
Історія забувається, росіяни так і вважають Мазепу зрадником, а свого царя героєм... Але не будемо про сумне... Згадаймо про прекрасне... До нашого часу збереглися листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни. Вони займають в історії українського листування помітне місце, оскільки являють собою не лише блискучу характеристику небуденного образу історичної особи. А й свідчать про тогочасну культуру стосунків чоловіка і жінки. Перший лист написаний 1704. Ось уривки з цих сердечних листів...
Мій квіте рожаной, моя коханая Мотренько!..
Сердечне за тоє болі, що недалеко од мене їдеш, а я не могу очиць і личка біленького видіті... Поклін мой оддаю, Ваша Милість, моє серденько, а при поклоні посилаю гостинця – книжечку і обручик діяментовий, прошу тоє завдячне приняти , а мене в любві своїй неодмінно привитаю. За тим цілую уста коралевії , ручки біленькіє і всі члонки тільця твого біленького, моя любенько каханая!
Історія забувається, росіяни так і вважають Мазепу зрадником, а свого царя героєм... Але не будемо про сумне... Згадаймо про прекрасне... До нашого часу збереглися листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни. Вони займають в історії українського листування помітне місце, оскільки являють собою не лише блискучу характеристику небуденного образу історичної особи. А й свідчать про тогочасну культуру стосунків чоловіка і жінки. Перший лист написаний 1704. Ось уривки з цих сердечних листів...
Мій квіте рожаной, моя коханая Мотренько!..
Сердечне за тоє болі, що недалеко од мене їдеш, а я не могу очиць і личка біленького видіті... Поклін мой оддаю, Ваша Милість, моє серденько, а при поклоні посилаю гостинця – книжечку і обручик діяментовий, прошу тоє завдячне приняти , а мене в любві своїй неодмінно привитаю. За тим цілую уста коралевії , ручки біленькіє і всі члонки тільця твого біленького, моя любенько каханая!
27.08.09
Немає коментарів:
Дописати коментар