Що не говоріть, а звичайні речі завжди геніальні. От візьмемо, для прикладу, всесвітньо відому картину Малевича. Супрематизм автора увіковічив його. Для нас, смертних, ця штука незрозуміла, але спеціалісти в один голос говорять, що "картина, незважаючи на зовнішню простоту, була очевидним результатом складного пошуку: під чорним квадратом проглядаються нижні шари – рожевий, зелений – наче спочатку це була якась кольорова композиція, замальована згодом чорним." Як відомо, саму картину на виставці художник розшташував у кутку, згори, там, де зазвичай висять ікони. В цьому глибокий сенс: замість сакрального образу – чорна діра космосу. Новий виток енергії. Абсолютне ніщо.
Таким способом здивування публіки скористався один маловідомий, як для мене, письменник з Єкатеринбурга Володимир Блінов. Генія-елементара нагороджено місцевою літературною премією за те, що він написав специфічну книгу "Роман без назви". Твір росіянина примітний тим, що складається всього з одного рядка(!!!)
Церемонія вручення так званої "Нобелівської премії "Бука" відбулася в Єкатеринбурзі 3 березня цього року. Блінов отримав премію за " найоригінальніший твір 2009 року, що розвиває принципи мінімалізму в літературі Росії". Разом з визнанням оригінальності його роману В.Блінов отримав спеціальну медаль і диплом.
У дивацькому романі є всього лише одна фраза: "Не треба! Я сама". Крім неї, в книзі містяться ілюстрації, а також стаття літературного критика Костянтина Комарова.
І про що ці факти говорять? Практично усе залежить від нас. З примітивізму можна зробити таку науковщину, що й не снилося самому Енштейну. Потрібно лише бути трішки схибленим і на 220 відсотків упевненим в собі...
27..03.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар