Лучше воевать за исполнение своей мечты и в войне этой проиграть несколько сражений, чем бить розгромленным и при этом даже не знать , за что же ти сражался.
П. Коельо
Мені інколи буває шкода цього нещасного світу. Кожен від нього щось вимагає, а він, як алкоголик, хоче, але не може... Не може виправдати усі наші сподівання. От лишень взяти мене. Я стільки всього вимагаю від життя. Стільки всього хочу, але практично нічого не отримую.. Усе бажане надто далеко, а я надто короткозора, щоб його розгледіти і переконатися взагалі у його наявності... Наприклад, сьогодні один "критик" сказав, що мої твори ніхто не буде читати, тому що вони незрозумілі для публіки, тупі і несприйнятні. Спочатку тобі відрощують крила, а потім безжально обрубуть їх у польоті. То чи варто літати? Ні, краще повзати. Плазуни ще за Адама і Єви були популярні. А ще вони мають отруту, якою жалять і примушують танцювати під свою сопілку. У мене ж не вистачає зовсім тієї отрути. А так би пригодилася!
Воювати за мрію? Пане Коельо, який резон?
Немає коментарів:
Дописати коментар