Хочу

Знаєте, що я хочу в цю хвилину? Хочу, щоб за вікном йшов дощ, який би зумів змішати  червоно-білі фарби за моїм вікном і утворити нові кольори, нові відчуття, думки, ідеї... Хочу, щоб дощ у знемозі бився у мою кімнату, а я тим часом, сонна і від того страшна, сиділа із гарячим-пригарячим шоколадом і переглядала фільм "Pretty woman"...

Обожнюю гарячий шоколад... Він наповнює Вас теплом... солодким теплом... приємно... Ще хочу тиші, невимовної і кристалічної, крикливої і динамічної, тиші у гігантському вигляді. Хочу почути німий шепіт свого єства. Хочу стиснути щось в долоні, а потім нещадно  кинути об асфаль... Хочу снігу, щоб заритися і не вилазити з його білосніжної плоті. Хочу розвалити усе, а потім знову збудувати... Нищити  щось для нас дуже необхідно. Ви не помічали? Розбудова - початок великого будівництва. Нове - це добре забуте старе.

Хочу намалювати якийсь невдалий портретик олівцем і впізнати у ньому знайомих людей. Взагалі хочу малювати щось веселе і дитяче, світле і просте. Хочу зустріти людину, яка зможе мене змінити, бо самій просто не під силу.

Блін!Уявний шоколад став холодним, тишу порушує шум комп'ютера, а на небі либеться скупе сонце... От чому так завжди?

14.11.09