Закінчується черговий тиждень. Релакс продовжується. Цікаво, скільки я ще зможу залишатися такою безтурботною? Здається, все стало на свої місця. Я цілком зрозуміла ієрогліфи «гуманоїдів». Блін, вони несуть бридезний зміст. На устах смак розчарування. Єдине, що хороше було, це те, що я переборола свій страх. І хай усе закінчилося стандартним фіаско, але ж я наважилася…
…Піца, шопінг, тупа еліта, запахи, тиша пустої кімнати, наушники, міст біля «титаніку», дитяче повноліття, паспортне алібі, зрада, ведмедик Тедді… Ні, це не набір слів. Це моє життя!
09.05.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар