Вона спала, блаженно зімкнувши вуста.
Він дивився на неї в мовчанні.
Так скакали у далеч незриму літа,
Так жило розпашіле кохання.
Вирували в ефірах великі бої,
І страждали замучені люди.
А вона не розплющила очі свої.
Він на неї дивитись ще буде.
Що за дивне життя має вічність думок,
Що в малюнок лягли на папері? -
Відірвалось питання, зробило ривок
І пустило коріння суттєві...
30.11.2009
Немає коментарів:
Дописати коментар