Хто врятував моє "Я"

Таку депресію, в яку я впала, знав лише Гамлет. Я стомилася від незліченних годин мовчанки, мені набрид Тьома ( чорний-причорний кіт із очима-вуглинками),  мене дратував його розумний і пронизливий погляд, втомлювала байдужість оточюючих, сіре небо, обмотане павутинням хмар, похнюплені люди, галасливі авто, порвані книги, одноманітна їжа, сліпі вікна сусіднього будинку, вузенькі сходи, звук тенісного м'ячика, страшний фільм про голодомор, безлике бажання стати не собою і самотність, яка зробилася уже діагнозом.
 Закінчувався тиждень, я нарешті купила солодкий, ніжний, ароматний, неповторний, темний і гарячий-гарячий шоколад. Він розплавив мій похнюплений настрій, потім  пішла на КВК і повністю втратила меланхолію... 
Весела компанія, нестримні жарти і поцілунок  шоколадного напою - найсильніша зброя у боротьбі із своїм нестерпно-невпевненим "Я"... 

28.11.2009