пʼятниця, 15 квітня 2011 р.

Почуйте, ангели!

Лава нестримної злості, роздратування тече моєю свідомістю. Хочеться її випустити із себе, але не виходить. Я лише звичайна людина-невдаха, вулканічні властивості мені не притаманні. Червона густина спопеляє мою душу. Я віддаляюсь сама від себе. Одну половинку душі вогонь з’їдає, а інша показує йому язика. Палаючий водопад скажено налітає на останню, в той час, коли згоріла частинка відроджується, мов  фенікс. І таке явище повторюється що не кожної хвилини.
Я ненавиджу! Я ненавиджу так, як атом ненавидить вибух, як лавина – згірок, як диявол – Бога… Що ж діяти, коли не можна бути злою і небезпечно доброю?..
Ангели, де ж ви? Я стомилася вас чекати. У мене немає вже сили… Хтось сказав, що ангели не помирають, то чому ж я бачу ваше пір’я у пошматованих небесах? Чому ви завжди мені брешете? Я – це світ, наповнений ненавистю. Чому ви  лицемірно шепочете, що на світі є добро?
Я так ненавиджу, що хочеться плакати… Чому ви не загоїте ці сльози? Чому не зберете своє пір’я: воно заважає дихати…
Ангели врятуйте мою душу від цієї шаленої пожежі. Я одна не впораюсь. Чуєте? Я зійду з глузду. Розумієте?
Ви хочете, щоб я стала однією із вас? Так? Хм! Тоді розчарую, літати я не зможу навіть з крилами: у мене серце металеве, воно тягне у темряву, пустку… Ой! Тільки б не впасти! Тільки б залишиться у хмарній оболонці…
Мої любі крилані, я благаю вас спустіться на землю. Мені просто необхідно подивитися у ваші глибокі очі, мені потрібно відчути чиєсь тепло, бо так холодно… Ця лавина обпікає таким морозом, що несила терпіти.
Ангели, чому ви мовчите? Чи, може, ви німі? Ні! Я вірю: ваші вуста можуть створювати звуки! Я вірю! Я знаю!
Благаю, янголята, врятуйте мою колючу душу. Мені так погано!
Кажуть, все що робиться, усе на краще. Брехня! Теперішнє породило ненависть, а хіба на цьому ґрунті може щось прорости?
Здається, я граю негативного персонажа. Ця роль так вкорінилася у мою підсвідомість, що я вже не я... А хто це така взагалі "Я". Як складно! Ангели, де ж ви? Прийдіть до мене хоч у короткому сні, допоможіть мені зрозуміти саму себе... Я люблю вас, ангели. Я люблю вас, друзі. Я вчуся любити вас, вороги!

7 грудня 2009 рік

Немає коментарів: