Мої метелики

     Навпроти маленькі вогники доль. Метелики збуджених мрій припинили лоскотати. Навколо створений мною маленький символічний світ, макети якого оживають, коли я залишаюся наодинці... Тиша коробки. Лише крихітний везувій спогадів минулого дня надокучає вибухами агресії.
      Метелики чекають поки в мене пройде грип, а потім вони повернуться. Так відбувається завжди. Вони запилюють в мені надію. І я щаслива, хоч і засмучена...
10.09.2010