Маки

Агонія експресивних імпульсів настрою поволі минала.
- Спрага, - повторювала без кінця.
- Вино?
- Ні.
Червоні нігті почали малювати на оголеній спині безіменні кільця.
- Приємно, - насолодливо жебонів.
- І що ти думаєш? - увірвала.
- Я думаю, що думати - безглузде діло. Думка - це рух, що розвіває вогонь небезпечних наслідків. Давай помовчимо підсвідомо.
- Але я ж не можу заткнути навіть свою німоту, - сконфужено.
- Це просто, давай приглушемо її поцілунком.
Ефір їхньої близькості наповнювався передбаченим висновком. Логіка почуттів.
- А ти знаєш, в моєму серці ростуть маки! - пафосно похвалилася вже коли він засинав.
- Та ну! - недовірливо бовкнув.
- Ні, чесно!
- Маки - це добре, - засинаючи. - Вони, так би мовити, кривава матерія тендітного плану.
- Ти серйозно?
- Цілком! - вже крізь сон.
Чула сопіння його приспаних ідеалів. Раділа, бо була поруч. Коли він  у солодкому маренні обійняв стан, вона подумки поливала маки. Вони цвіли, пахли, бо так буває завше.

29.12.2010