Я слухаю  різні пісні, але найбільший кайф отримую виключно від україномовних і  французьких. Українська пісня - то святе! То є масаж для  закомплексованої навколишньої тиші. Наша пісня - це індивідуальність,  яка має неповторну ритмо-мелодику, і я вже мовчу про слова. Я українка  за національністю, але в душі у мене росте ельфелева вежа, тому  французькі нотки пробуджують у мені також приємні емоцій. Французькі  пісні - це щось таке легке, тепле, незрозуміле,  просте і ніжне.  Українська пісня - це проза українців, що прагнули забутися в коловороті  динамічно-мінорної мелодії, а французька - це лірика французів, що були  далекими від гноблення і жили під акомпонемент епох...Ну це був такий  своєрідний пролог. Взагалі-то я натрапила на цікаве відео французької  співачки Емілі Сімон, і захотілося поділитися:
Не  можу сказати, що вокал у Емілі дуже крутий. Це на любителя. Голос  приємний, пісні підходять тоді, коли за вікном дощ, а в душі сморід  страждання. Отоді вмикаєте такі тихі мурликання, і поганий настрій якось  розвівається. Під таку мизику добре мріяти. 
А  от кліп класний. Люблю людей, які оригінально підходять до роботи.  Пісня має назву "Désert" ( "Пустеля"), в ній співається про те, що  дівчина хоче намалювати свого коханого в пустелі свого серця. Таке щось  банальне, але як же гарно візуально подано! 
Це  історія про маленьку дівчинку, яка внутрішньо переповнена весною,  щирістю і красою. Сонечко, яке постійно літає сивол чогось живого і  легкого. Але, маючи такий внутрішній світ, вона абсолютно одна. Її  тендітне тіло розриває її ж весна. Здається, скоро дівчинка  перетвориться на кущ, але ні... знайшовся хтось, хто зумів зашити  безболісно її рани...і знову вона стала самотньою, але все ж  щасливою...Щасливою лялькою...
Моторошність тла і певні натуралістичні деталі все ж не руйнують естетику сприйняття. Гарно, глибоко, гармонійно!..
P.S. Все ж автори допустилися певної помилки: пісня ж про пустелю серця, а внутрішній світ героїні переповнений садами! Але хто зна, може, то так треба... Такий собі ідейний дисонанс.
2011/04/24
Немає коментарів:
Дописати коментар