Згадайте, коли Ви востаннє писали листа? Ні, ні, не електронного, а СПРАВЖНЬОГО! Листа, помережаного оригінальним почерком, властивим лише Вам, кожна літера якого є специфічною нотою настрою. Коли Ви доторкалися пальцями до написаного, відчуваючи силу свого напруження? Коли відчували на смак солодкуватий клей конверту? Складні запитання?
Сумно спостерігати за тим, як дигітальне буття знищує індивідуальність. Ми навіть цього не помічаємо, але це стає все більш очевидним. Клацання на клавіатурі звичайно займає менше часу, запропоновані шрифти набагато естетичніші за почерка деяких, не потрібно затрачатися на конверти і марки.
Та інколи так хочеться, тримаючи у руках клаптик паперу, відчути живу присутність за текстом; з нетерпінням відкривати листа і посміхатися, просто і невимушено...
18.07.2010
Сумно спостерігати за тим, як дигітальне буття знищує індивідуальність. Ми навіть цього не помічаємо, але це стає все більш очевидним. Клацання на клавіатурі звичайно займає менше часу, запропоновані шрифти набагато естетичніші за почерка деяких, не потрібно затрачатися на конверти і марки.
Та інколи так хочеться, тримаючи у руках клаптик паперу, відчути живу присутність за текстом; з нетерпінням відкривати листа і посміхатися, просто і невимушено...
18.07.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар