Дивно, але морозиво я полюбила лише цього року. В дитинстві його не їла, гадаючи, що воно зроблене зі сметани і сиру ( до цих пір не вживаю молочних продуктів). І як мене не переконували у неземній смакоті, я все одно крутила носом. Великим недоліком є те, що у мене дуже швидко змінюються смаки. Це завдає проблем людям, які зі мною спілкуються, бо ніхто не може передбачити, що мені довподоби саме в цей момент. Отож цього літа я практично кожен день мрію про холодний десерт. Кожна порція - це реалізація мрії, яка не приречена на втрату актуальності.
От як не крути, а кожна річ, об'єктивна чи суб'єктивна, має в своїй сутності два аспекта: історичний та філософський, які органічно взаємопов'язані. Ну, наприклад, історія окремої людини показує у розтині розвиток її внутрішньої філософії, яка під впливом різних чинників розширюється чи навпаки звужується. До чого я веду? Дуже просто, морозиво також має історію і філософське підґрунтя. З його цікавою хронологією можна ознайомитися хоч б тут http://www.profsystems.com.ua/uk/news/287-2010-03-22-23-07-58.html.
От як не крути, а кожна річ, об'єктивна чи суб'єктивна, має в своїй сутності два аспекта: історичний та філософський, які органічно взаємопов'язані. Ну, наприклад, історія окремої людини показує у розтині розвиток її внутрішньої філософії, яка під впливом різних чинників розширюється чи навпаки звужується. До чого я веду? Дуже просто, морозиво також має історію і філософське підґрунтя. З його цікавою хронологією можна ознайомитися хоч б тут http://www.profsystems.com.ua/uk/news/287-2010-03-22-23-07-58.html.
Філософія морозива дуже проста. Це таємниця солодкого холоду, який омолоджує зморщені від спекотності думки. І це зовсім не стосується рецепту виготовлення. Тут річ в іншому: як впливає морозиво на настрій людей. Дуже люблю спостерігати, як люди смакують ним. Одні ніжно облизують його, оголюючи язик, інші поглинають нещасний шматочок за один раз, другі спочатку обгризають шоколад, а потім спалюють теплом свого подиху вершкову серцевину, треті гризуть вафельну чашечку і чекають поки солодка сукупність льоду розтане і заплямує асфальт, руки, одяг. Але всіх людей, що смакують морозивом, об'єднує одне - відлучення від проблем. Коли ми куштуємо десерт, то забуваємо про увесь світ, а заодно і про небезпеку та сплін, які у ньому домінують.
Не поспішаймо з'їдати морозиво, це шанс розширити свою вузьку філософію...:)
"Сьогодні я, Малюк Філософія, з'їв аж три порції! Я насолоджувався різноманітністю смаків. Я мріяв про здійснення мрій. Я був трішки щасливим..."
20.07.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар