Я розчиняюся у тобі, і складається таке враження, що не було такої Олімпії, не було її тоненького голосу, існувало лише суцільне НІХТО. Бути ним так страшно, але інколи приходиться... То чому ж ти сприяєш цьому? Бажаєш повністю розтерти мою особистість? І не намагайся. Я сильна! Я під егідою незламної мрії... Навіть мені самій не під силу убити безглузде бажання свідомості... Клас! Я знову тебе відчуваю, ти підкрадаєшся зовсім невдало. Упс! Я наступила тобі на ногу. Вибач! Темрява ж не має плоті...
18.11.09
Немає коментарів:
Дописати коментар