неділю, 24 квітня 2011 р.

Добре, коли добре
 
     З'їла я банан і подумала, що добре їсти банани. Взагалі їсти - це добре. А ще класно бути розумним, тринькати гроші на дрібниці, створювати творчий безлад, в якому творчість проглядається тільки у назві, спати без подушки, уміти фарбуватися, готувати тістечка, або взагалі уміти щось готувати, окрім яєшні, каші, макаронів і супу, який завжди недосолений; добре ходити без одягу, ну взагалі голим і не соромитися цього, добре їхати в тролейбусі і співати що є сили, добре купатися у фонтанах  ( а ще краще в університетському), добре  колекціонувати  фотоапарати і вміти робити мохіто, добре не заздрити, а просто йти прямо, ну, наприклад, по львівській бруківці під ручку з потенційним принцом і мріяти про Альпи чи Данію. Добре порушувати правила, закривши рота совісті, добре холодні руки гріти теплою чашкою заварного чаю з літніх  трав.                      
  


      Класно, коли є полосаті гетри, а життя не полосате, а світле і тепло-затишне, добре, коли мрії ванільні, думки полуничні, а люди ідеальні. Добре, коли є багато цукерок і мандаринок, коли газована вода б'є у ніс і коли від когось пахне приємними думками. Добре співати колискові, добре, коли вони комусь подобаються. Добре бути незакоханим, а закоханим ще краще. Круто відвідувати курси французького, масажу та малювання. Добре сидіти на сходах, коли на тебе всі дивляться. Добре взагалі, коли на тебе дивляться. Приємно слухати музику і їсти смачні мармеладки. Добре не думати про те, що потрібно думати. Добре просто займатися доброю справою. Приємно переглядати старі відеозаписи, забуваючи про все погане і згадуючи лише хороше.  Ех, добре, коли добре..........
 
22.01.2011

Шарм - шрам
     Завжди було цікавинно чому на одних людей звертають увагу, а інші захлинаються від недостачі поглядів.  Потім я все ж зрозуміла і винесла для себе причинний абстракт. Магнетичні люди мають вроджений шрам, який я називаю шармом. Шармовані особи ніколи не страждають від дефіциту уваги. Якщо у вас немає внутрішнього шарму, то звиняйте, але ви звичайні. І ніякими методами його не додати у список персональних якостей. Він або є, або  немає. Інколи його компенсує  матеріальний потенціал. Але то вже з іншої опери.


 

Шарм ніколи не треба плутати із красою. Це абсолютно нетотожні і навіть несуміжні речі. Це дві різні планети все ж одної галактики. Красиві люди можуть бути без шарму і становити собою звичайну масу. Непривабливі і полохливої зовнішності піпел можуть так притягувати, що аж дивно! А коли краса і шарм опиняються в одному тілі, то це вже гігант магнетизму, щасливчик випадку чи раб естетики.

Звичайні люди - загальний фон світу, люди із шармом - його яскраві риси. Магнетизм допомагає і убиває. Ним потрібно ще вміти користуватися. Я знаю багатьох, які стають жартвами своєї ж феєричності. Одні заплутуються в емоціях, інші в собі... Тому важко сказати, що краще - шарм чи типовість... Хай кожен вирішує для себе.
 
20.01.2011

Таке шось
Поки вибір не зроблений, все на світі можливо.

Справжнє людське життя у непердбачуваності власного вирішення.

Десь колись там почула ці вислови і задумалась... Я багато думаю. Я навіть більше думаю, ніж дію. Теоретик, блін. Так от...вибір - це складна штука, як не перекручуй. Вибір - це  криголам буденних днів. Він примушує лід буднів рухатися. Вибір веде до змін. Люблю зміни, хоч і боюся їх. Любити і боятися... Чи боятися і любити. Логічна сума від доданків таки змінюється. Математична формула  тутечки неактуальна. Зміни. Для чого далеко йти? Я змінююсь. І це навіть стали помічати... Це погано? Навпаки? Не знаю.

Чому коли ціль реалізовується, виникає пустка? Ейфорична радість лише у мріях. У житті адекватні реакції. У мрії не потрібно вірити, вони лише для гедоністичних потреб. Все стається саме по собі. Передбачення подій - трата часу... Під час ніколи не потрібно підлаштовуватися, він повинен адаптуватися під вас. Хоч це і релігія королів. Пафос чистої води всі слова.


Місто, якому я потрапила в лапи, - це мініатюрна і вишукана карусель, на якій всі катаються. Рух не дозволяє запам'ятовувати облич, але ж для цього є соціальні мережі...там можна все. Королі і смертні стикаються. Різниця, що королі мають коротку пам'ять, а у простолюду ширші вмістилища мозку. Бомонд! 

19/01/2011

Немає коментарів: