Аржіні

      Сонце сходило, коли вона чухала носик, вишитий веснянками. "Який сьогодні в мене настрій? - позіхнувши. - Угу...поганий! Тому одягну шкарпетки, щоб не застудити ще більше свою злість". В задушливій кімнатці пахло мріями і м'явчанням кота. Сонце сходило, як вона одягала теплі шкарпетки і куштувала засмагле варення. " Варення - від варево... солодке м'ясо звареного літа", - подумала облизуючись. Літо давно минуло: то осінь, то неОсінь, щось таке незрозуміле. І все було якимось неТаким: дівчинка, котеня, варення. Карикатурні розмальовки: хоч бери та розфарбовуй на свій смак. Сонце сходило і тоді, коли вона намагалася вилізти на дах, щоб встромити в ґрунт розпашілого неба чорну зернину. "А що небо гірше за землю? Хай на ньому також ростуть квіти," - переконливо доводила заспаному коту. Сонце сходило навіть, коли приходила ніч, і веснянкувата знімала брудні шкарпетки. Ну що ж тут дивного? Просто через поганий настрій дівчинка забула вставити батарейки сонцю...

     На закуску відео, яке надихнуло мене на написання цього етюду:

 

 

     Короткометражка має назву "Аржіні" ( країна - Франція, режисер - Джулія Сімеон) . Мультик становить собою зворушливу історію в стилі Амелі про маленьку дівчинку, яка силою своєї мрії, сміливо виготовила казкову реальність.  Відео зроблено в простій та досить оригінальній манері слайд-шоу. Мені чомусь подобається: просто і зі смаком.Може, не дуже в тему, але додаю ще примітку до самої назви: Аржіні - васальний замок у Провансі. "Аржіні" одні виводять від "Argine " - дама треф, повелителька скарбів (анаграма слова "Regina"), інші пов'язують його з "argyros" - срібло.

03/01/2011