На днях мені випала нагода познайомитися із буковинськими поетами - Сашком Горським і Христею Венгринюк. Ці молоді люди займаються відеопоезією. За цією адресою можна переглянути маленький елемент їхньої творчості, це і буде своєрідним поясненням для тих, хто не знає, що це таке відеопоезія:
Своєрідне відео ( не кожен зможе уявити собі такого ангела), але воно вимагає від глядачів саме, якихось міркувань, експресії, думки. Мені подобається така творчість. Творчість, де не лише сентиментальні почуття особи( хоч це також не зашкодить), а й диковизна думки. Світ - суцільна безликість, а прояв індивідуальності - це спроба відділитися від нею, тобто стати індивідуальністю. А це багато значить...
Повернемося ж до поетів. Як розказав Сашко Горський, їхня діяльність розпочалася з організації невеликих літературних вечорів, які мали перерости за межі Чернівців. З самого початку співпрацювали з владою, різноманітними кав’ярнями та талановитими молодими людьми.Також власним коштом видали антологію. Не нехтували участю й у заходах, організованих іншими. Проводили літературні вечори, де автори читали свої твори, і це супроводжувалося невеликими театральними постановками. Кошти переважно виділяла адміністрація міста. Згодом Христя із Сашком стали офіційно організовувати "Літературні вівторки".
Крім того Христя Венгринюк є автором двох прозових збірок «Катарсис» (2005), «Голий нарКОТИК» (2006), співавтором антології «Піт простирадла/Під простирадлом» (2006), автором поетичної книги «Бог у стіні» (2008).
Її творчість, як і відео, потрібно також зрозуміти. От як їх охарактеризувала Інга Кейван: "Христина поезія — це така поезія, яку не можна сприймати на перший погляд чи дотик. У неї треба вчитуватись. Її треба читати з погляду психології, архетипіки, міфології, тому що по-іншому просто неможливо збагнути."
Отак непомітно для нас, сучасників, Сашко із Христею творять нову українську літературу. І це добре, бо мистецтво має завжди поновлюватися новими ідеями, образами і особами.
26.09.09
Немає коментарів:
Дописати коментар