субота, 9 квітня 2011 р.

Малюк прокинувся

Коли я створювала цей блог, то перш за все хотіла, щоб він був для когось корисним... Напевно, у мене це не дуже вийшло... Потім мій дах злегка понесло, і я почала викладати тут свої емоції, нарікати на злий Всесвіт і бла-бла-бла. Зараз я вирішила присвятити цей сайт історії. Пафосно, але оптимально. Таким чином я зловлю двох зайців, тому що історія, мов бог Янус, має два обличчя - лице конкретної особистості і натовпу...
"Привіт! Скучили за мною? Весь цей час я спав... Мій сон був дуже солодким і приємним. Мене розбудив шепіт зими. Я вже її відчуваю... Стільки всього змінилося у цьому світі за моєї відсутності! От хіба після цього не можна не любити це життя? Усі звуть його сірим і нудним... Ні... Категорично відмовляюся у це вірити! Сірим може бути максі-сукня, що акуратно лежить у шафі, сірим є вовк, а життя не сіре. Воно - біле, вже  потім Ви своїми навіженими пензликами вимальовуєте кольорові кривульки... Різні малюнки бувають, і різні художники... Єдине, що я Вам можу порадити: майте терпіння. Це ключ до галереї успіху... Люблю... Цілую..."
21.11.09

Немає коментарів: