Хотіла написати щось стандартно-песимістичне, але передумала...
... А крім цього й писати немає про що. Жах! Я не вмію вигадувати щось у стилі "happy" . Мені вже навіть щодо цього зауваження робили.
Ну а що ж діяти, коли щастя - річ нудна? Лише в невдачах людина проявляє себе, показує істинну сутність. Коли нічого екстримального не відбувається, усі такі білі і пухнасті, що аж страшно.
Я не проти, щоб усі, навіть хижаки, були безневинними кроликами, але тоді порушиться баланс. Хіба добро без зла може істувати?
... І для чого я це пишу? Я впевнена, що, може, це хвилювало б Пушкіна і Шекспіра, і ще трішки Гі де Мопасана, але не наш теперішній народ. Актуальним зараз є видовище. У моїх убогих міркуваннях відсутній "екранний блиск".
Але тим не менше я опублікувала цю замітку. Для кого? Може, для історії? Смішно? От бачете, а все таки у моїх думках залишилося місце чомусь позитивному... Чи ні...
08.11.09
Немає коментарів:
Дописати коментар