Як воно, вичерпатися? Коли слова десь застряли між небом і землею. І ти безслівна. Пуста.

Нецікава ні собі, ні оточуючим. 

Знемога, перевернуті горщики, холодні стіни. Скупа стилістика. Люди, які ігнорять. Хвости. Невідомість майбутнього. Нестабільність життя. Країна-руїна. Перспектива зими. Повтори. Дрейф. Пусті амбіції. І нічого більше. 

Персефоні потрібен Аїд. 

І своє надземне царство. 

Трохи волі. Трохи розслабитися. І багато натхнення, часу, досвіду і віри. 

Пасивність.

У кожного ж бувають творчі кризи, правда ж?

А чомусь здається, що це статично.