Ти ще не зовсім розумієш, що з сьогоднішнього дня закінчився певний етап твого життя. Життя такого насиченого насправді, такого емоційного, живого, по-своєму яскравого і прекрасного. Позаду усі труднощі і неприємності, позаду світ маленького космосу... Твого космосу!
Поряд з війнами ми живемо. Ми намагаємось жити. Ми рухаємось і робимо якісь висновки. Ми закінчуємо університет і адаптуємося до нових умов, колективу і робочого місця.
Ми їдемо в трамваї, і в голові прокручуються безліч картинок студентства, які більше ніколи не повторяться. Ми говоримо тости, бажаючи один одному всього того, на що заслуговуємо. Ми розуміємо, що починається щось дуже велике і неохопне. Ми вже не лякаємось його, бо воно втягло нас у свої тенета.
 Світ у долонях.

Дякую усім за гарний день.
Бережімо себе.
Миру у нашій країні.