6. 01. 12
Липка неорганізованість душить. Нестача предметів породжує безслів'я, нестача грошей - нестачу предметів. Розбити нарешті закомплексованість звичних фраз і писати по-новому. Дико, вільно, рухливо, бездоганно. Шкода, що Малюк не володіє іншими мовами. Чим більше він вивчає українську, тим більше вона стає для нього холодною, кострубатою. Наприклад, при всій моїй повазі до української, російська на багато м'якша, тепліша, простіша, затишніша. Українська мова - має горде, голосне звучання, російська - приглушено-літнє.
Вода проходить між пальцями, двері задубіло захрипли, кактуси обурено курносяться. Оголені цукерки шоколодно вимагають помсти. Пікселі очей стомлено нагадують про потрібне. "Ні!" - Яке дивне слово. Тоненька літера "і" так відчайдушно додає експресії. Білі гарячі батерії стомлено гріють шкарпетки. Шкарпеткам добре. Приречені на забуття ідеї, що народжуються під впливом жовтих сторінок. Безлюддя приватних вулиць, запотілий Місяць, постарілі пейзажі, промовисті книжні фрази, нудна трактовка нудних текстів. Пережити і забути, залишивши лише клаптики ціннісного. Незв'язність синтаксису - проблема часу. Жовте, лоскітливе світло хоче поділитися досвідом, але марно, треба мати свій. "Буде!" - похнюплене слово, скоже на носорога.
Люди люблять читати безпосередність: кохання-зітхання, секс, драми, ковзани, морозиво, піца, розмови з іншими людьми. Клаптиковість людям не до смаку. Люди люблять істи ціле.
Жирні пончики, домашнє вино, розписна кераміка, колядки, невимушеність, посмішки, СІМ'Я.
З Різвом Христовим! Смачної куті, теплоти, веселих колядок.
Немає коментарів:
Дописати коментар