24. 04. 12
Найпрекраснішим у світі є споглядання за плиністю води, особливо коли призахідне сонце розбивається у ній міріадами радості пригасаючого дня... Стою на набережній і спостерігаю за цією плинністю, людьми, і вони за мною. Гарно так. Дивлюся на міську гордість - ФОНТАНИЩЕ. Пропускаю в себе життя. Вона замріяно кублиться в мені. Мою гармонію порушують якісь дУрні, тикаючи в очі буклетами. Солодко тиняються парочки. Небо шарудить в калюжах. Щойно із зустрічі з Люко Дашвар. Домашня вона така. Натякнула про свою наступну книгу після "Гоцика" трьома словами - "алахіус", "солоха", "вбивство". Побачимо вже, що там. Поліетиленові пакетики хмар. Весняний холод. Люди. Люди. Люблю я це все!
Найпрекраснішим у світі є споглядання за плиністю води, особливо коли призахідне сонце розбивається у ній міріадами радості пригасаючого дня... Стою на набережній і спостерігаю за цією плинністю, людьми, і вони за мною. Гарно так. Дивлюся на міську гордість - ФОНТАНИЩЕ. Пропускаю в себе життя. Вона замріяно кублиться в мені. Мою гармонію порушують якісь дУрні, тикаючи в очі буклетами. Солодко тиняються парочки. Небо шарудить в калюжах. Щойно із зустрічі з Люко Дашвар. Домашня вона така. Натякнула про свою наступну книгу після "Гоцика" трьома словами - "алахіус", "солоха", "вбивство". Побачимо вже, що там. Поліетиленові пакетики хмар. Весняний холод. Люди. Люди. Люблю я це все!
Немає коментарів:
Дописати коментар