На днях мені потрапила до рук книга молодого українського автора Отара Довженка " Квітослава"
[Отар Довженко народився 1981 року в Запоріжжі. Жив у Дніпропетровську, з 2001 року мешкає у Львові, працює у сфері поліграфії. Заочно навчається на 5-му курсі факультету журналістики Дніпропетровського національного університету. Захоплюється сучасною угорською музикою й літературою.Як письменник Отар Довженко поки не дуже відомий ані в Україні, ані за кордоном. Українці, передусім молодь, знає його радше як журналіста, публіциста і блогера(головний редактор літературного сайту "Літклуб"). Цією ж діяльністю він, в основному, і заробляє собі на хліб.]
Книга «Квітослава» українською мовою – перша і єдина видана літературна робота його авторства. До неї входить п’ять прозових творів - власне, повість “Квітослава” та чотири оповідання.
...Прочитавши пару рядків мене затягнуло. Книга легка для сприймання, тому що має дещо приземлений характер ( тут і далі я буду переважно аналізувати окремо повість) : розповідаться про життя звичайної молодої галичанки. Але це лише здається на перший погляд, бо насправді Отар на фоні стандартної побутовщини малює надзвичайно перфектно візерунки складної істини.
Твір становить собою калейдоскоп переживань і відчуттів, спогадів головної героїні. Візуально у книзі відсутні діалоги, тому складається враження певної завуальованості сюжету, але , на мій погляд, це ще більше наближає до читацького катарсису( так я називаю певний вид екстазу, який виникає під час читання книги; це коли Ви так вчитуєтеся, що не помічаєте навколишньої дійсності).
Книга написана в дусі реалізму. Автор не боїться бути відвертим перед читачами та героями власних творів.
Мені сподобалася ця книга тим, що у ній немає оцього пустого пафосу, яким прикриваються багато сучасних письменників-безталанщин... Усе просто і водночас оригінально і вибухово.
Повість крім завуальованих діалогів характеризується ще специфічними вставками, які можуть бути представлені або якимись філософськими подумками автора, або кумедними висловами, прислів'ями та інше, але обов'язково повинен бути зв'язок між вклинками і наступною думкою власне твору. Наприклад:
"Ніс по-закладедобу дазивається "діс". Тоді від - головдий оргад, цедтр тяжіддя тіла. Коли діс закладає вдочі, сдяться важкі, задушливі сди. Баба каже - баледьке чортедя затискає діс долодькою."
"Вона народилася на Великдень, тому з гордістю всім розповідає, що має День народження щороку інакший."
"Некрасива візьме своє розумом; некрасива й дурна - працею; некрасива, дурна й ледача - щасливим випадком; ось хіба некрасивій, дурній, ледачій і безталанній не пощастить."
"Зосередивши всю увагу на квадратному кілометрі старовини, ми несправедливо маловажимо сучасністю, частина якої - ми самі."
Мені повість сподобалася, буду ще читати оповідання... може, як буде вільний час охарактеризую і їх...
02.04.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар