Випадковість кохання

  Любовь - это просто случайность в жизни, но такая случайность возможна только для высокой души.

Стендаль

  

     Тема кохання - практично безпрограшний варіант. Любов скрізь, навіть у найатеїстичнішому серці. Кохання має багато обліків, воно без форми, без запаху. Кохання - це наявність наявності, це опустошення пустки, це істина забутої ідеї, це теорія практики і практика теорії, це світло, волога і холод крил колібрі...

      Не було у мене таких відкритих заміток про любоффф, аж ось вирішила написати. І не подумайте грішним ділом, що я в когось закохалася. Нє! Це не так! Просто подивилася цікаву короткометражку і вирішила поділитися з вами.

 

     Робота Павла Ковтуна, студента КНУКіМ, як ви вже дізналися із титрів, має назву "Случайность любви" (2010). Здається, це фрагмент із майбутнього фільму "Київ, я люблю тебе" - український варінт світових кіноальманахів ("Нью-Йорк, я люблю тебе", "Париж, я люблю тебе", "Москва, я люблю тебе", "Шанхай, я люблю тебе").

       Стрічка має оригінальний задум, багато надається уваги деталям, які синхронно сплітаються у єдину сюжетну лінію. Вдалий підбір акторів ( подобається гра Люби Юнак) , що також сприяє позитивному враженню. Непередбачуваний сюжет надає пікантності: от яке кохання у наші часи!  Єдине, що мені не довподоби - це мова. Гадаю, було б набагато краще, щоб текст був українським...

      Продовжуючи тему, розпочату в коментарях попередньої замітки, можу сказати, що хоч український кіноматограф ще перебуває у стані маленького невпевненого віртуоза, але він крокує, рухається  до свого голівуду під оплески зацікавлених очей.

23/10/2010