"Буремний шлях буття, мов талановитий митець, виліплює руками долі з м’якого матеріалу дитячої свідомості міцний силует дорослого світобачення. Найчудовіші свої роботи життя виставляє на аукціоні випадку, де часто їх купує багате щастя. Але більшість людей змушена невтомно працювати, щоб завоювати щастя у війні з проблемами. Інколи поєдинок закінчується перемогою останніх, після чого, опустивши руки, людина раптово, мов падаюча зоря, пригасає із потоком невпинної течії буденності наближається до водоспаду духовного краху...
Стає усе фіолетово, зникає бажання вдосконалюватися. Настає беззоряна ніч. Пітьма пожирає людську душу. У цій непроглядній темряві не можна навіть думати, бо здається, що її холодні руки непомітно і безболісно шматують людську оболонку, і думки стають зовсім беззахисними...
Повсюди темна, непроглядна , моторошна ніч. Засліпимо її ліхтариками віри, надії і любові. Чим більше маленьких світил, тим більша вірогідність дня..."
Стає усе фіолетово, зникає бажання вдосконалюватися. Настає беззоряна ніч. Пітьма пожирає людську душу. У цій непроглядній темряві не можна навіть думати, бо здається, що її холодні руки непомітно і безболісно шматують людську оболонку, і думки стають зовсім беззахисними...
Повсюди темна, непроглядна , моторошна ніч. Засліпимо її ліхтариками віри, надії і любові. Чим більше маленьких світил, тим більша вірогідність дня..."
14.08.09
Немає коментарів:
Дописати коментар