Гранатова кров і вугільна туш

20.07.09

Скло ока почервоніло через колючі сльози, які чорними доріжками туші стікали по ринвах її обличчя. Болотяне волосся кумедно скрутислося їжаком. Через розчинене каламутне вікно просковзнув шалений перелесник. Він став непомітно цілувати її лебедину шию, високі перса. Його цілунки розцвітали на її тілі вогняними ліліями. Але вона не звертала на це уваги...
Годинникові стрілки закрили собою цифру три. Ніч роздягнулась догола... Обцілована дівчина лежала на старих газетах, зафарбованих її гарячою кров'ю. У порцеляновій руці гордовито стирчав ніж. Не можна було зрозуміти, кому вона віддалась - перелеснику чи смерті...