18. 06. 12
Кілька днів підряд мене зненацька атакують запахи, то запах диму, то запах льодяної цукерки з дитинства, то запах фрукта. І це все відбувається якось ефемерно і непередбачувано... Дивно.
*****
В пустыне чахлой и скупой,На почве, зноем раскаленной,Анчар, как грозный часовой,Стоит — один во всей вселенной.Природа жаждущих степейЕго в день гнева породила,И зелень мертвую ветвейИ корни ядом напоила.Яд каплет сквозь его кору,К полудню растопясь от зною,И застывает ввечеруГустой прозрачною смолою.К нему и птица не летит,И тигр нейдет: лишь вихорь черныйНа древо смерти набежит —И мчится прочь, уже тлетворный.И если туча оросит,Блуждая, лист его дремучий,С его ветвей, уж ядовит,Стекает дождь в песок горючий.Но человека человекПослал к анчару властным взглядом,И тот послушно в путь потекИ к утру возвратился с ядом.Принес он смертную смолуДа ветвь с увядшими листами,И пот по бледному челуСтруился хладными ручьями;Принес — и ослабел и легПод сводом шалаша на лыки,И умер бедный раб у ногНепобедимого владыки.А царь тем ядом напиталСвои послушливые стрелыИ с ними гибель разослалК соседям в чуждые пред
Деякі слова мають бути ненаписаними...
Це як припливи і відпливи.
*****
Говорила сьогодні моноложно-діаложним способом по "Скайпі" з Куіткою, яка сьогодні була "зоопарком". Людина, в якій бурлить молодість, життя і тяга до пригод. Людина, яка робить мою постійність трохи непостійною. Хочу побільше таких людей!
*****
А ТЕПЕР ГОЛОВНА ТЕМА ЦІЄЇ ЗАМІТКИ: СЬОГОДНІ У МАЛЮКА ФІЛОСОФІЇ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. Я, ЯК СПРАВЖНІЙ ТВОРЕЦЬ, ВИПИЛА НА САМОТИНІ ЗА ЗДОРОВЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛЮКА СТАКАН ПИВА, ПОБАЖАЛА СОБІ САМА ТВОРЧИХ УСПІХІВ І РІЗНИХ ПРИЄМНОСТЕЙ. ТОГО, КОЛИ ВАМ ЛІНЬКИ, МОЖЕТЕ НІЧОГО НЕ БАЖАТИ, А ПРОСТО ПОСМІХНУТИСЯ МАЛЮКУ. ВІН ЦЕ ЛЮБИТЬ. ВИ НЕ ДУМАЙТЕ, МАЛЮК ЧЕРЕЗ ЕКРАН ВСЕ ПОБАЧИТЬ, БО ВІН ЖЕ ФІЛОСОФІЯ, А ЦЕ ВАМ НЕ ХУХРИ-МУХРИ.
Три роки я оприлюднюю свою приватну ахінейку, три роки набридаю читачам різними думками, три роки нестримно в усьому шукаю ІСТИНУ, ДОБРО І ЩАСТЯ, але поки що знаходжу лише їх відголоски. Не знаю, скільки будуть ці пошуки тривати, може, все життя?!
Я рада, що у мене є ви всі. Без вас я б, мабуть, не писала. Це так гарно читати вас і знати, що ви читаєте мене. Блоксівці, які в курсі, хто така Олімпія, й інколи навіть читають Малюка, ви класні. Думаю, колись ми ще зустрінемося в реальності. Малюк цього хоче.
Дякую і перехожим читачам, якщо такі є.
Одним словом, у Малюка Філософії почався сенситивний період (три роки - це вже серйозно, як-не-як) тому начувайтеся! :)
Немає коментарів:
Дописати коментар